Психодіагностичні методи

 Класифікація психодіагностичних методів ( Р. С. Немов, 1995)

1. Методи психодіагностики на основі спостереження (стандартизоване та вільне спостереження);
2. Опитувальні методи, психодіагностичні методи (анкети; опитувальники, які можуть містити закриті та відкриті, а також прямі чи опосередковані питання; інтерв'ю);
3. Об'єктивні психодіагностичні методи, включаючи облік та аналіз поведінкових реакцій людини та продуктів її праці;
4. Експериментальні методи психодіагностики.

Про діагностичну роботу психолога

 Практичний психолог за допомогою психодіагностики вирішує такі основні завдання (Немов Р. С, 1995):

1. Встановлення наявності в людини тієї чи іншої психологічної властивості чи особливості поведінки.

2. Визначення ступеня розвиненості даної властивості, її вираження у певних кількісних та якісних показниках.

3. Опис психологічних і поведінкових особливостей людини, що діагностуються, у тих випадках, коли це необхідно.

4. Порівняння ступеня розвиненості властивостей, що вивчаються, у різних людей.

ПІДТРИМАЙ ДИТИНУ: СКЛАДОВІ РЕЖИМУ ДНЯ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ТА НОРМАЛЬНОЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

 

Кожна дитина в Україні так чи інакше має наслідки психологічної травми, набутої через повномасштабне вторгнення росії на територію України. У межах «Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки» за ініціативою першої леді України Олени Зеленської експерти телеграм-каналу «Підтримай дитину» постійно надають рекомендації для дорослих та дітей, щоб повернутися до звичного способу життя.

Сьогодні психологи та педагоги нагадують про важливість режиму дитини. Для того, щоб це сталося якнайшвидше, необхідно налагодити режим дня дитини, адже від нього залежить здоров’я, емоційний та психологічний стан.

• здоровий сон (10 годин на добу);
• регулярне повноцінне харчування (4 – 5 разів на день);
• свіже повітря (прогулянки, провітрювання приміщення);
• налагоджений питний режим;
• щоденні цікаві справи (читання, прибирання тощо);
• спільні ігри та забавки;
• фізичні вправи (ранкова зарядка, релаксаційні вправи тощо);
• творча діяльність (малювання, ліплення, складання казок тощо);
• слова любові та підтримки від дорослих;
• обійми.

Джерело: МОН України та ТК "Підтримай дитину"

ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я: ОЗНАКИ ТРИВОГИ ТА ГЛИБОКОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО ДИСКОМФОРТУ ТА ГОЛОВНІ КРОКИ ДЛЯ ЇХНЬОГО ПОДОЛАННЯ

 

Попри силі та згуртованості українців, кожен із нас на собі відчув ситуацію або відразу кілька, які загрожують безпеці. Наслідки психологічної травми так чи інакше впливають на світовідчуття і самоусвідомлення. Виникає стан тривоги, відчуття глибокого психологічного дискомфорту в питаннях про сенс існування, знайте, це початок екзистенційної кризи.

Ознаки екзистенційної кризи:

• відчуття власної порожнечі та марності;
• фізична втома та біль у м’язах;
• незадоволеність і роздратованість;
• нервове виснаження;
• відсутність бажань і небажання створення та реалізації нових планів;
• пригнічений стан;
• відчуття самотності та непотрібності;
• втрата сенсу життя.

Ці ознаки можуть призвести до розвитку і загострення психосоматичних захворювань.

Головними кроками для виходу з кризи є творчість, переформатування життєвих цінностей і усвідомлене прийняття здорового і тверезого ставлення до обставин, які людина не може змінити.

Більше порад, технік та рекомендацій доступно у телеграм-каналі «Подбай про себе», який реалізується у межах «Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки» за ініціативою першої леді України Олени Зеленської.

Джерело: МОН України

ПІДТРИМАЙ ДИТИНУ: РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ У ШКОЛЯРІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

    У межах «Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки» за ініціативою першої леді України Олени Зеленської експерти телеграм-каналу «Підтримай дитину» підготували рекомендації батькам для збереження та підвищення мотивації до навчання у школярів початкових класів.

• Проявляйте інтерес до навчання дитини (розмовляйте про відносини у школі, вивчайте підручники, читайте книги дитини тощо).
• Не лякайте труднощами, які можуть виникати під час навчання.
• Не підміняйте собою вчителя (не вимагайте від дитини більше, ніж їй задано; не надавайте суперечливі з учителем знання та вміння).
• Контролюйте час (не більше 2-х годин підготовки уроків або з перервою 30-40 хв перед наступним періодом розумової роботи) і якість виконання домашнього завдання (спільно вирішуйте важкі ситуації, але не замість дитини).
• З повагою говоріть про школу, вчителів, однокласників у присутності дитини та з нею.
• Обговорюйте життєві плани та мрії, визначайте їхній зв'язок із результатом навчання.
• Особистим прикладом стимулюйте дитину до навчання (розповідайте про цікаві та повчальні історії зі свого шкільного життя, показуйте збережені фотографії, грамоти, атестати та дипломи).
• Вислуховуйте думки та власні відчуття дитини про навчання, емоційно підтримуйте її.
• Створюйте умови захищеності та любові для почуття впевненості та безпеки дитини під час навчання.
• Спілкуйтеся із вчителями, показуючи дитині зацікавленість у її дільності (успішності, спілкуванні, поведінці).
• Обговорюйте з дитиною позитивну інформацію, яку принесли з батьківських зборів, а про негативну (залежно від її характеру та ступеня правопорушення) можна промовчати або у спокійно з'ясуйте думку дитини.
• Дозвольте дитині спілкуватися поза школою з однокласниками та друзями, не забороняйте спілкування з ними вдома.

Джерело: сайт mon.gov.ua  

ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я: 10 КРОКІВ НАЗУСТРІЧ ШКОЛІ, ЩО ПОЛЕГШАТЬ ПРОЦЕС АДАПТАЦІЇ

 

Представники МОЗ разом із дитячою психологинею Світланою Ройз підготували поради для батьків, що допоможуть полегшити процес адаптації та повернення до навчання в умовах війни.

Експерти рекомендують:

• Формувати шкільний режим і налаштовуватися

Нагадайте дитині про важливість навчання й цінність знань. Зробіть символічне свято, що закріпить перехід від відпочинку в робочу осінь. Важливо передбачити час не лише для навчання й виконання домашніх завдань, але й для прогулянки, ігор і відпочинку після занять.

• Знайомство або повернення до колективу

Коли дитина відчує безпеку в колективі, вона здатна приступити до ефективного навчання. Тому першокласникам, а також тим, хто йде до нової школи, необхідно познайомитися хоча б із кимось з однокласників завчасно. Спробуйте домовитися про онлайн-зустріч або знайомство в парку. Якщо дитина сумує за колишніми друзями, ви можете організувати дзвінок чи відеозустріч, під час якої діти зможуть поспілкуватися й розповісти один одному про нові умови життя.

• Знайомство з класним керівником (куратором, тьютором)

Якщо вчитель незнайомий, учням 1-4 класів важливо побачити викладача, почути голос, «відчути» нову людину. Малята (особливо ті, хто не був у садочку) чутливі до нових типажів. Їм потрібно хоча б подивитися на школу та переглянути фото майбутніх учителів, це сформує уявлення й «місточок» із новими реаліями.

• Підготувати канцтовари та одяг

Вибір нового створює атмосферу радісного очікування. Проведіть ревізію канцтоварів і шкільного вбрання, докупіть за можливості необхідне. Важливо залучити дітей до вибору канцтоварів. Одяг для першокласників і гіперчутливих дітей повинен бути максимально комфортним: відповідного розміру, із мінімальною кількістю швів, без тісної горловини. Якщо тілу дитини дискомфортно, школяр не зможе зосередитися на навчанні. Першачкам також важливо вміти самостійно одягатися, розстібати й застібати одяг. Потренуйтеся робити це вдома.

• Підготувати робоче місце

Позначте в помешканні робочу зону. Нехай це буде частина столу або поличка зі шкільним приладдям – процес упорядкування організовує та налаштовує, а «перехід» у інший простір допомагає продуктивно виконувати роботу. Важливо, щоб ноги під час сидіння спиралися на підлогу або підставку. У полі зору учня повинно бути якнайменше відволікаючих предметів, іграшок.

• Розібратися з особистою гігієною

Якщо дитина йде до нової школи (або в старій зробили ремонт), варто дізнатися про вбиральню заздалегідь. Якщо туалет не звичної для дитини конструкції – слід навчити школяра ним користуватися. Для учнів початкових класів важливо закріпити навички самообслуговування: гігієна, зокрема й миття рук, переодягання.

Також важливо показати розміщення зон: де їсти, займатися, ходити в туалет тощо.

• Знайомство з правилами

Якщо діти навчатимуться незнайомою мовою, важливо завчасно зʼясувати правила школи: що можна робити, а що заборонено. Також варто поговорити з дитиною про традиції й особливості місцевості, в якій ви тимчасово проживаєте. Обговоріть меню: у деяких країнах існують серйозні правила щодо шкільного харчування, яких слід дотримуватися. Разом із дитиною продумайте ідеї сніданків і перекусів до школи. Із першачками можна пограти в ланч: діставати їжу з ланч-боксу, користуватися серветками. 

• Спростити можливі труднощі

Якщо є така можливість – пройдіться школою. Дітям важливо фізично «відчути» місце, торкнутися парти, піти до туалету, побачити їдальню. Для дітей, які виїхали за кордон і одразу навчатимуться незнайомою мовою, добре було б підготувати картки з основними поняттями: туалет, вода, допоможіть тощо. Поясніть школяреві, що якщо виникне потреба в допомозі, то треба звернутися до класного керівника або тьютора.

• Підготуйте маленькі сувеніри

Підготуйте маленькі дрібнички, які вкладатимете впродовж першого тижня або місяця у шкільний рюкзак дитини: маленькі листівки або записки, м'який брелок, який можна стискати в руці, браслетик (можна такий, як у мами чи тата), ручку з блискітками, кишенькову дзиґу. Дрібнички нагадають про турботу та допоможуть зняти напругу.

• Обговорити питання безпеки, перевірити маршрут до школи та сховища

Пригадайте або дізнайтеся шлях до школи, пройдіться ним і обговоріть дії у разі сигналу повітряної тривоги. З малюками можна намалювати або надрукувати карту маршруту до школи. Скажіть дітям не виходити зі школи не попередивши вчителя та батьків. Школярам в Україні необхідно нагадати, що не можна нічого чіпати на вулиці, піднімати з землі предмети, залазити на дерева.

Джерело: сайт МОН України