Для педагогів створили рекомендації щодо роботи з підручниками в умовах війни. Авторкою посібника стала дитяча та сімейна психологиня Світлана Ройз.
Про це повідомило Міністерство освіти і науки України.
Ознайомитися з рекомендаціями можна за посиланням.Внаслідок війни деякі діти можуть гостро реагувати на певні слова або ситуації. Ми маємо бути максимально обережними з контентом, який їм пропонуємо. Дитяча та сімейна психологиня Світлана Ройз проаналізувала деякі підручники та надала рекомендації вчителям щодо роботи з ними.
«Минулого навчального року до мене часто зверталися родини й учителі учнів молодшої школи. Під час читання деяких текстів у дітей ставалися напади тривоги, істерики й панічні атаки. Після цього я вирішила проаналізувати навчальну літературу й зробити примітки до підручників, щоб учителі могли одразу бачити, у чому варто бути обережними, а де краще в опрацюванні текстів чи в додаткових завданнях змінити акценти, щоб уникати стигматизації, і запропонувала те, що може допомогти дітям та дорослим уникнути ретравмування», — прокоментувала Світлана Ройз у передмові.
Ці книжки були видані до повномасштабного вторгнення і не враховують певні чутливі моменти. Але на уроках вчителі можуть коригувати програму за потреби: замінювати якийсь текст, не пропонувати певне завдання, трансформувати запитання до обговорення тощо.
З яким контентом у підручниках потрібно бути обережним:
- російський контент;
- тексти й вірші, присвячені мамам і татам;
- тексти про війну і військових;
- теми конфліктів і війн в контексті уникання. Наприклад: "Ми маємо все робити, щоб не було конфліктів";
- змістити акценти в творах з гострою темою втрати;
- тексти у яких пропонують завжди бути слухняними, не проявляти злість;
- тексти, у яких наголошують на почутті сорому чи провини, якщо дитина не знає чи не вміє те, що діти в її віці вже здатні;
- тексти де говориться, що розповідати про себе, пишатися своїми досягненнями має бути соромно;
- тексти про те, що діти завжди повинні ділитися тим, що їм належить, і мають відчувати провину, якщо не діляться;
- матеріали, які можуть спровокувати цькування. наприклад кепкування з прізвищ. Тексти у яких глузують із прізвищ;
- білоруський контент;
- тексти, що підсилюють відчуття тривоги й почуття провини в дітей, що втратили рідних;
- тексти з гендерними стереотипами;
- тексти, які можуть призвести до стигматизації. Наприклад текст про дятла, який не мав родини, про нього пропонували казати "безродний";
Крім цього, порадами можуть користуватися видавці й автори, які зараз працюють над новими підручниками. Ці рекомендації створювалися з повагою й підтримкою для дітей і дорослих. Вони допоможуть створити такі підручники, які відповідатимуть потребам різних груп учнів і сприятимуть якісному освітньому процесу.
Готуючи рекомендації, Світлана Ройз консультувалася з іншими спеціалістами й спеціалістками та дякує колегам з Національної психологічної асоціації Валерії Палій, Лідії Чорній та Ілоні Рашковській за їхню експертизу. Усі рекомендації Світлана надіслала у видавництва й отримала подяку та пропозицію співпраці від деяких із них.
«Минулого навчального року до мене часто зверталися родини й учителі учнів молодшої школи. Під час читання деяких текстів у дітей ставалися напади тривоги, істерики й панічні атаки. Після цього я вирішила проаналізувати навчальну літературу й зробити примітки до підручників, щоб учителі могли одразу бачити, у чому варто бути обережними, а де краще в опрацюванні текстів чи в додаткових завданнях змінити акценти, щоб уникати стигматизації, і запропонувала те, що може допомогти дітям та дорослим уникнути ретравмування», — прокоментувала Світлана Ройз у передмові.
Ці книжки були видані до повномасштабного вторгнення і не враховують певні чутливі моменти. Але на уроках вчителі можуть коригувати програму за потреби: замінювати якийсь текст, не пропонувати певне завдання, трансформувати запитання до обговорення тощо.
З яким контентом у підручниках потрібно бути обережним:
- російський контент;
- тексти й вірші, присвячені мамам і татам;
- тексти про війну і військових;
- теми конфліктів і війн в контексті уникання. Наприклад: "Ми маємо все робити, щоб не було конфліктів";
- змістити акценти в творах з гострою темою втрати;
- тексти у яких пропонують завжди бути слухняними, не проявляти злість;
- тексти, у яких наголошують на почутті сорому чи провини, якщо дитина не знає чи не вміє те, що діти в її віці вже здатні;
- тексти де говориться, що розповідати про себе, пишатися своїми досягненнями має бути соромно;
- тексти про те, що діти завжди повинні ділитися тим, що їм належить, і мають відчувати провину, якщо не діляться;
- матеріали, які можуть спровокувати цькування. наприклад кепкування з прізвищ. Тексти у яких глузують із прізвищ;
- білоруський контент;
- тексти, що підсилюють відчуття тривоги й почуття провини в дітей, що втратили рідних;
- тексти з гендерними стереотипами;
- тексти, які можуть призвести до стигматизації. Наприклад текст про дятла, який не мав родини, про нього пропонували казати "безродний";
Крім цього, порадами можуть користуватися видавці й автори, які зараз працюють над новими підручниками. Ці рекомендації створювалися з повагою й підтримкою для дітей і дорослих. Вони допоможуть створити такі підручники, які відповідатимуть потребам різних груп учнів і сприятимуть якісному освітньому процесу.
Готуючи рекомендації, Світлана Ройз консультувалася з іншими спеціалістами й спеціалістками та дякує колегам з Національної психологічної асоціації Валерії Палій, Лідії Чорній та Ілоні Рашковській за їхню експертизу. Усі рекомендації Світлана надіслала у видавництва й отримала подяку та пропозицію співпраці від деяких із них.
Немає коментарів:
Дописати коментар