Чому дитина гризе нігті або смикає волосся: психологічні сигнали, які не можна ігнорувати

 Чому дитина гризе нігті або смикає волосся: психологічні сигнали, які не можна ігнорувати

Що це за поведінка і чому вона з’являється

Коли дитина регулярно гризе нігті, смикає волосся, шкіру або інші частини тіла, це не просто «погана звичка». У більшості випадків це несвідомий спосіб впоратися зі стресом, напругою або складними емоціями. У психології це називається тілесно-орієнтоване самозаспокоєння (body-focused repetitive behaviors — BFRBs).

Відомо, що до 30% дітей у віці 7–10 років періодично гризуть нігті або смикають волосся. Часто це спроба впоратись із почуттями, які дитина ще не вміє назвати або прожити.

🧠 Можливі причини такої поведінки

1. Стрес або тривога

   Перевантаження в школі, конфлікти вдома, булінг, очікування батьків — усе це може викликати хронічну напругу, яку дитина знімає через автоматичні дії.

2. Нудьга або нестача стимуляції

   Дитина може гризти нігті або смикати волосся, коли їй нудно або вона не має чим зайняти руки.

3. Перевантаження емоціями

   Радість, злість, розгубленість — усе, що “переповнює”, може не мати виходу і шукати тілесну розрядку.

4. Спроба саморегуляції

   Для дитини, яка не має досвіду проговорювання емоцій або не отримує емоційної підтримки, така поведінка — спосіб відновити контроль над собою.

5. Модель поведінки, підглянута у дорослих або однолітків

   Якщо хтось із близьких регулярно кусає нігті або тривожно “грається” з волоссям — дитина може перейняти цю поведінку як спосіб регуляції.

Що НЕ допомагає

❌ Засудження: «Фу, як тобі не соромно!»

❌ Кара: «Ще раз — і покараю!»

❌ Ігнорування: «Саме пройде»

❌ Соромлення при інших: «Подивіться, що він знову робить»

Такі реакції поглиблюють тривогу, посилюють почуття провини і погіршують емоційний зв’язок з дитиною.

 ✅ Що справді допомагає

1. Звертайте увагу на ситуації, коли виникає ця поведінка

Коли саме дитина гризе нігті чи смикає волосся? Перед школою? Після сварки? Під час перегляду новин? Це дасть підказку: що саме викликає внутрішню напругу.

2. Називайте емоції, які можуть стояти за дією

«Ти зараз нервуєш? Це нормально. Скажи мені, що тебе напружило».

✔️ Це формує навичку емоційної грамотності.

 3. Заміна поведінки на іншу — але не через заборону

Антистрес-іграшки

М’які м’ячики для стискання

Пластилін або глина

Малювання, рукоділля

✔️ Не просто заборонити, а дати альтернативу для розвантаження рук і тіла.

4. Створення безпечного емоційного простору

Щоб дитина не шукала самозаспокоєння через тіло, вона має отримати його у стосунках з дорослим:

«Я бачу, що ти напружений. Давай просто посидимо разом.»

5. Допоможіть знайти “вихід” емоціям у творчості чи спорті

Рух, гра, малювання, спів — усе, що дозволяє вивільнити накопичену енергію, знижує потребу в тілесній розрядці.

🧭 Коли звертатися до фахівця

Поведінка інтенсивна, повторювана щодня і заважає звичному життю

Є ознаки травмування шкіри, кровотеч, алопеції

Дитина не усвідомлює, що це робить, або не може зупинитися

Ви самі не справляєтесь з тривогою щодо цієї поведінки

 Психолог допоможе зняти напругу, розпізнати глибинні причини і сформувати інші механізми самозаспокоєння.

💡 Висновок: поведінка — це повідомлення, а не проблема

✔️ Дитина, яка гризе нігті чи смикає волосся — не погана. Вона не вміє сказати інакше, що їй страшно, тривожно, самотньо.

✔️ Наша задача — не заборонити, а розшифрувати сигнал і підтримати.

✔️ Відновлення починається там, де є спокій, прийняття і мова, що допомагає зрозуміти себе.